П’ятиповерхова модерністська споруда зведена в стилі ар-деко, однак тут чітко відстежується вплив експресіонізму та робіт відомого архітектора-експресіоніста Еріха Мендельсона, зокрема проекту будівлі видавництва Mossehaus в Берліні. Використовуючи функціоналістичні принципи — каркас, стрічкові вікна, плаский дах, Крупка відмовляється від композиційного аскетизму будівлі. На відміну від архітекторів-функціоналістів, Франтішек Крупка використовує контраст ортогональних форм з криволінійними — динамічний та футуристичний скляний еркер другого поверху, стиль якого підтриманий вітринами першого поверху, різко контрастує зі статичним головним об'ємом будівлі.

Про експресіоністичний характер свідчить і горизонтальне розсклення вікон будівлі Леґіодружества. Вікна даного типу часто зустрічаємо в проектах Амстердамської школи. Елементи вертикального членування фронтону — лізени — продовжуються вниз на три 
поверхи у вигляді міжвіконних простінків, візуально витягуючи будівлю вгору. Такі архітектурні прийоми характерні як для стилю ар-деко, так і для німецького цегляного експресіонізму, котрий цитує готичну архітектуру з її виразними вертикальними лініями. Панорамні стрічкові вітрини будинку, які оперізують перші два поверхи будівлі, дуже схожі на елементи американізованого варіанту ар-деко — стрімлайну (Streamline Moderne), для якого характерні аеродинамічні форми, скруглені кути та плавні лінії. Цей проект Франтішека Крупки — справжній гібрид архітектурних стилів та напрямків, хоча магістральним все ж є ар-деко.

На даному проекті генеральним підрядником виступила будівельна фірма Havlík & Říčař, яка мала центральний офіс в Ужгороді. Під час будівництва виникли деякі труднощі — необхідно було додатково укріплювати непевний ґрунт, який підмивали підземні води, дбати, 
щоб навантаження було розподілено рівномірно.

На першому поверсі були розташовані крамниці та відома на все місто кав’ярня Пурми, де збиралася міська богема того часу. На інших чотирьох поверхах розмістилися приміщення ремісничого товариства «Леґіо», в тому числі житлові. Фасад першого поверху оздоблено словацьким травертином, у зведенні сходових маршів використано мармур.

Назва
Будинок Леґіодружества

Роки побудови
1929–1932

Архітектор
Франтішек Крупка

Підрядник
Havlík a Říčař

Тип
поліфункційна будівля

Адреса
вул. Духновича, 2

Охоронний статус

Територія історичного ареалу населеного місця

Пов'язані об'єкти