Після того, як Ужгород у 1919 році став столицею Підкарпатської Русі, доктором архітектури Адольфом Лібшером було проведено урбаністичний аналіз та розпрацьовано частковий генеральний план міста. В рекордні терміни було збудовано за цим планом урядово-житловий квартал Малий Ґалаґов. Розбудова велася за новітніми технологіями в будівництві, а також у відповідних європейським тенденціям архітектурним стилям. Унікальністю проекту району є й те, що для масштабного «сіті» не було знищено старих будівель попередніх епох — для будівництва осушили заболочену місцевість, сформували відповідним чином русло річки і створили вперше в історії міста набережні для відпочинку.

За менш ніж 20 років місто Ужгород отримало всі необхідні урядові інституції; житлові будинки відповідних відомств поруч із місцем роботи; школи та бібліотеки; водогін і систему каналізації; потужні сучасно обладнані промислові об’єкти; дороги, тротуари, парки та модерні об’єкти відпочинку — міський кінотеатр, басейн тощо. Також державними, міськими та приватними інвестиціями було спро-ектовано та збудовано кілька житлових районів за принципом міст-садів: Мала Прага, Великий Ґалаґов, Свепомоц та інші.