Сам факт розбудови сучасного урядово-житлового кварталу є характерним для урбаністичних концепцій того часу. В Ужгороді
такий квартал постав у складному для будівництва місці — колишньому болоті, що звалось ще з часів володарювання італійськими графами Другетами — Ґалаґов. 

Починаючи з 1921 року, коли всі справи було передано з військових управлінь цивільним, планування будівництва велось паралельно 
з вивченням можливостей ландшафту та планами щодо регуляції русла річки і осушення болотистої місцевості в районах Великий і Малий Ґалаґов.

Вперше в історії міста розбудова велась не точково, а згідно масштабної урбаністичної концепції. Доктором Адольфом Лібшером було розроблено план будівництва нового кварталу міста — Малого Ґалаґова. Він нагадував за формою дельфтську «Е» або підкову, 
і повторював силуетом старе русло Малого Ужа. 

Адольф Лібшер пожвавив урядовий квартал, грамотно чергуючи адміністративні споруди з житловими. Практично для всіх працівників державних установ проектом передбачено житлові будинки в кількахвилинній відстані від роботи. Так, працівники жандармерії мають окремий сучасний будинок одразу біля жандармерії, а клерки Земського уряду — за дві хвилини від установи.