Шамот — це вогнетривка глина, каолін, досить грубої структури, що проходить відпал при 1300-1500 °C. До складу сирої шамотної маси входить кілька сортів глини, а також перемелена крихта з відпаленого шамоту. Додавання шамотної крихти при відпалі 
плитки зменшує усадку та еластичність виробу, тому результат більш точний і передбачуваний, ніж у керамічних виробів. Шамотна плитка має значно кращу термостійкість, вологостійкість та міцність у порівнянні з керамічною плиткою. Саме тому шамотна плитка отримала широке використання в еру модернізму, коли споруди та всі елементи всередині них мали відповідати вимогам тривалого використання.

Шамотна плитка товща за керамічну і найчастіше має матову поверхню природних відтінків.

В ужгородських урядових і житлових будівлях 1920-х років часто можна побачити однотонну шамотну плитку, візерунок утворюється поєднанням кількох кольорів. Наприклад, у будівлі Земського уряду та Краєвого суду можемо побачити досі збережену шамотну плитку теплих відтінків — охристого та бордового.