Алоїз Дріак (чеськ. Alois Dryák) – чехословацький архітектор.
У 1889-1895 роках навчався в празькій Академії мистецтв, архітектури та дизайну в класі професора Фрідріха Оманна, де разом з Бедріхом Бендлмайєром був найкращим студентом у класі декоративної архітектури. Викладав у професійних школах та альма матер після закінчення навчання, у 1903 – 1918 роках. В цей же час розпочав діяльність практикуючого архітектора, спершу зосередившись на сецесії та історизмі. У 1920-х в проектах Алоїза Дріака відчутний вплив концепцій модернізму, щоправда, залишилося тяжіння до консервативних форм.

Дріак був соціально активною персоною, членом товариства «Сокіл», у 1896 році був учасником протестної акції проти знищення історичного центру Праги. Перше ательє Дріака було відкрито в Празі спільно з архітектором Бедріхом Бендлмайєром, однокурсником з класу професора Оманна.

Найбільш знакові проекти Алоїз Дріак створив у стилях: сецесія, рондокубізм, функціоналізм і неокласицизм.

Оздоблення Торгівельного палацу з нагоди Виставки архітектури та інженерії, перший взірець сецесії в Празі (1898)

Радіопалац, Прага, Виногради (1922–1924)

Великій Страговський стадіон, Прага (1926)

Друкарня Орбіс на Виноградах, Прага (1927–1933)

Будівля Юридичного факультету Масарикового університету, Брно (1928–1932)

Архітектурні рішення двох найбільш відомих празьких пам'ятників – святому Вацлаву та Франтішеку Палацькому

Реалізовані об'єкти